Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Козленко Ю$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 27
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Козленко Ю. В. Определение времени образования пролива Брансфилд (Западная Антарктика) на основании данных GPS-наблюдений [Електронний ресурс] / Ю. В. Козленко, М. В. Козленко // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. - 2013. - № 1. - С. 66-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gikkso_2013_1_6
| 2. |
Козленко Ю. В. Развитие центральной части северо-западного шельфа Черного моря в мезокайнозое по сейсмическим данным [Електронний ресурс] / Ю. В. Козленко, М. В. Козленко // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. - 2013. - № 3. - С. 66-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gikkso_2013_3_6
| 3. |
Коболев В. П. 74-й рейс НИС "Профессор Водяницкий" — комплексные экспедиционные исследования на северо-западном шельфе и континентальном склоне Черного моря [Електронний ресурс] / В. П. Коболев, С. С. Чулков, А. З. Ганиев, Ю. В. Козленко, И. Г. Захаров, А. А. Любицкий, С. М. Игнатьев // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. - 2013. - № 3. - С. 128-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gikkso_2013_3_11
| 4. |
Коломієць К. В. Розломна тектоніка Дніпровсько-Донецької западини за даними томографічної інверсії [Електронний ресурс] / К. В. Коломієць, М. В. Козленко, Ю. В. Козленко, Д. В. Лисинчук // Геологічний журнал. - 2013. - № 2. - С. 59-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2013_2_9
| 5. |
Соловьев В. Д. Магнитные аномалии и геофизические неоднородности земной коры Южного хребта Скоша и котловины Поуэлл (Западная Антарктика) [Електронний ресурс] / В. Д. Соловьев, В. Г. Бахмутов, Ю. В. Козленко, И. Н. Корчагин, С. П. Левашов, Н. А. Якимчук // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики. - 2008. - Вип. 5. - С. 136-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttpag_2008_5_18
| 6. |
Козленко Ю. В. Палеоструктурная реконструкция осадочного бассейна северо-западной части Черного моря в мезокайнозое [Електронний ресурс] / Ю. В. Козленко // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. - 2015. - № 1. - С. 69-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gikkso_2015_1_9
| 7. |
Козленко Ю. В. Применение плотностного моделирования для решения вопроса о природе пролива Брансфилд [Електронний ресурс] / Ю. В. Козленко, М. В. Козленко // Геофизический журнал. - 2011. - Т. 33, № 4. - С. 142-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2011_33_4_12 З метою вивчення глибинної будови північно-західної окраїни Антарктичного півострова, враховуючи існування двох суперечливих уявлень щодо причин виникнення рифтогенезу в протоці Брансфілд, на основі сейсмічних даних проведено багатоваріантне двовимірне густинне моделювання вздовж профіля, що охоплює структури від океанічного блока протоки Дрейка до континенту. Результати не підтвердили спрединго-субдукційну природу Західної Антарктики. Таким чином, материкова окраїна Антарктичного півострова швидше за все належить до пасивного типу і протока Брансфілд не є задутовим басейном. Показано, що типово океанічна кора протоки Дрейка змінюється двошаровою субконтинентальною корою Південношетландських островів. У протоці Брансфілд підтверджено вкорінення мантійної речовини в нижню і середню частини фундаменту, що разом з просіданням дна є типовим для рифтових структур. Припущено існування ще одного центру рифтингу в прибережній частині платформи Брансфілд. Розрахована глибина залягання поверхні мантії в межах Антарктичного півострова засвідчує про його континентальну будову.
| 8. |
Козленко Ю. В. Происхождение и история развития пролива Брансфилда (с учетом интерпретации данных ГСЗ) [Електронний ресурс] / Ю. В. Козленко, М. В. Козленко // Геофизический журнал. - 2012. - Т. 34, № 2. - С. 82-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2012_34_2_9 На основі аналізу матеріалів ГСЗ показано принципову різницю в будові земної кори північно-західних материкових окраїн півострова Триніті (субокеанічній) та Землі Грейама (субконтинентальній). Виходячи з подоби геоморфологічних елементів по обидва боки трогу Брансфілда, Антарктичний півостров і Південношетландські острови могли складати єдину структуру, на підставі чого зроблено висновок щодо ймовірного походження проливу в результаті спредингового розсуву дна внаслідок рифтогенезу. За даними GPS-спостережень розраховано, що розкриття проливу Брансфілда могло початися в інтервалі 26 - 37 млн років тому, тобто в пізньому палеогені - ранньому неогені. На основі інтерпретації сейсмічних моделей запропоновано схему історії розвитку проливу Брансфілда.
| 9. |
Козленко Ю. В. Палеостроение северо-западной оконечности Антарктиды и эволюция пролива Брансфилд [Електронний ресурс] / Ю. В. Козленко, М. В. Козленко // Геофизический журнал. - 2012. - Т. 34, № 5. - С. 72-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2012_34_5_6 З метою дослідження еволюції протоки Брансфілда на підставі аналізу батиметричних і сейсмологічних даних, а також результатів методу ГСЗ і GPS-спостережень реконструйовано палеобудову північно-західної окраїни Антарктиди. Визначено межі блоків земної кори північного краю Антарктичного півострова, Південних Шотландських островів і прилеглої акваторії, відмінні за характеристиками та історією розвитку. Запропоновано схему механізму формування сучасної структури регіону. Показано, що раніше у цьому регіоні існувала єдина геоморфологічна мегаструктура. Розсування земної кори в центральній частині рифту призвело до утворення пасивного рифту в західній субзападині. Одержані результати свідчать, що у формуванні Південношетландського жолоба провідну роль відіграло насування Південношетландського блока на плиту Фенікс унаслідок спредингу в протоці Брансфілд. Тим самим спростовується концепція про виникнення цієї структури в результаті субдукції плити Фенікс під Антарктичний півострів.
| 10. |
Козленко М. В. Структура земной коры северозападного шельфа Черного моря вдоль профиля ГСЗ № 26 [Електронний ресурс] / М. В. Козленко, Ю. В. Козленко, Д. В. Лысынчук // Геофизический журнал. - 2013. - Т. 35, № 1. - С. 142152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2013_35_1_13
| 11. |
Козленко М. В. Глубинное строение и развитие Скифской плиты в мезо-кайнозое в сечении профиля МОВ—ОГТ № 598506 [Електронний ресурс] / М. В. Козленко, Ю. В. Козленко // Геофизический журнал. - 2013. - Т. 35, № 2. - С. 98-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2013_35_2_8 Проведено гравітаційне моделювання і побудовано палеоструктурний розріз уздовж профілю МВХ-ЗГТ N 598506. Результати надали змогу розвинути уявлення про глибинну будову і еволюцію центральної частини північно-західного шельфу Чорного моря. Визначено місцеположення межі Східноєвропейської платформи і Скіфської плити в перетині профілю. Підтверджено рифтогенне походження Каркінітського прогину, а також наявність під юрськими відкладами Каламітського валу лінзи порід із густиною, характерною для відкладів тріасу. Згідно із значеннями швидкостей осадонагромадження, обчисленими на підставі даних щодо потужності осадових комплексів, розвиток структур району досліджень пов'язаний із зануренням Каркінітського прогину протягом крейди - Майкопу і Крайового уступу в пізній крейді. У цей час опускання відбувається у межах Західночорноморської западини. Характер розломоутворення в ході еволюції Каркинітського прогину вказує на наявність у ранній крейді режиму розтягування літосфери у південному напрямку, який в палеогені змінився стисненням, зумовленим, вочевидь, тиском з боку Західночорноморської западини.
| 12. |
Козленко М. В. Строение и развитие восточной части северо-западного шельфа Черного моря (по результатам интерпретации геофизических данных вдоль профиля II КМПВ) [Електронний ресурс] / М. В. Козленко, Ю. В. Козленко // Геофизический журнал. - 2013. - Т. 35, № 4. - С. 63-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2013_35_4_7 У результаті двовимірного гравітаційного моделювання та побудови палеоструктурного розрізу (за даними МВХ СГТ) визначено складну блокову будову східної частини північно-західного шельфу Чорного моря. Скіфська плита складена субконтинентальною корою потужністю від 31,5 км під Крайовим уступом до 43,5 км на межі зі Східноєвропейською платформою (СЄП). Утворення Крайового уступу, обмеженого з обох боків глибинними розломами післямайкопського віку, зумовлено зануренням Західночорноморської улоговини. В ядрі Каламітського валу встановлено існування тіла з густиною, характерною для порід таврійської серії. Структура валу сформувалася в результаті занурення в крейді країв тріас-юрського басейну. Кристалічний фундамент Каркінітського прогину складений чергуванням блоків з нормальними і підвищеними значеннями густини, які зумовлені вкоріненням мантійної речовини в процесі рифтогенезу. На північному борту прогину під крейдяними відкладами моделюванням виявлено лінзу середньо-верхньоюрських осадово-вулканогених порід. Згідно з результатами досліджень, уздовж профілю межа Скіфської плити і СЕП проходить значно північніше структури Голицина. Швидкість осадонагромадження визначено за даними стосовно потужністі осадових комплексів уздовж профілю, що надало змогу уточнити динаміку тектонічних рухів. Показано, що всі структури району досліджень упродовж мезо-кайнозою мали самостійну історію розвитку.
| 13. |
Лысынчук Д. В. Комплексная интерпретация сейсмических данных вдоль профиля КМПВ—ГСЗ Синельниково — Чугуев [Електронний ресурс] / Д. В. Лысынчук, Е. В. Коломиец, М. В. Козленко, Ю. В. Козленко, В. Д. Омельченко, Л. Т. Калюжная // Геофизический журнал. - 2013. - Т. 35, № 6. - С. 165-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2013_35_6_10 Виконано комплексну інтерпретацію сейсмічних даних уздовж профілю КМЗХ - ГСЗ Синельникове - Чугуїв. Виявлено, що земна кора вздовж профілю має складну шарувато-блокову будову з відмінностями за всією глибиною розрізу в трьох великих структурних елементах - Українському щиті, Дніпровсько-Донецькій западині (ДДЗ) і Воронезькому кристалічному масиві. Осадовий чохол має найбільшу потужність у ДДЗ і складається з двох структурних поверхів: верхнього - шаруватого низькошвидкісного, і нижнього - однорідного високошвидкісного. В земній корі за швидкісними та рефлективними властивостями виділено верхню і нижню кору, причому параметри розрізу змінюються як за глибиною, так і вздовж профілю. Потужність земної кори 33 - 40 км. Виділені у верхній мантії відбивні площадки пов'язані з можливою давнішою другою межею Мохо. Основні розломи у верхньому структурному поверсі ДДЗ мають мантійне закладання і, як наслідок, можуть бути каналами для надходження вуглеводнів з глибини в осадовий чохол. Осьова частина мантійного діапіру зміщена на північ відносно центру западини, що може свідчити про переважне розкриття Дніпровсько-Донецького авлакогену в південно-західному напрямку.
| 14. |
Козленко М. В. Структура и эволюция верхней части земной коры северо-западного шельфа Черного моря [Електронний ресурс] / М. В. Козленко, Ю. В. Козленко // Геофизический журнал. - 2014. - Т. 36, № 4. - С. 65-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2014_36_4_6 Виконано густинне моделювання, що надало змогу уточнити будову літосфери центральної частини північно-західного шельфу Чорного моря. В перетині профілю визначено межу між Східноєвропейською платформою і Скифською плитою. Ця межа є порушенням, яке нахилено у південному напрямку і розміщується у верхах розрізу приблизно за 30 км північніше від Голіцинського розлому. На підставі побудованого палеоструктурного розрізу прослідковано еволюцію Скифської плити у перетині профілю, починаючи з палеозою. Фундамент північно-західного шельфу Чорного моря в його центральній частині розбитий численними диз'юнктивами та розломними зонами, багато з яких простежуються в осадовому чохлі, а також простягаються в нижні поверхи кристалічної кори.
| 15. |
Козленко Ю. В. Глибинна будова пiвнiчно-схiдної частини Чорного моря за результатами сейсмогравiтацiйного моделювання [Електронний ресурс] / Ю. В. Козленко // Доповіді Національної академії наук України. - 2015. - № 6. - С. 101-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2015_6_15
| 16. |
Козленко М. В. Плотностная характеристика земной коры Каркинитского прогиба как отражение истории его развития [Електронний ресурс] / М. В. Козленко, Ю. В. Козленко // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. - 2016. - № 1. - С. 43-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gikkso_2016_1_5
| 17. |
Козленко М. В. Гравитационное моделирование литосферы центральной части Крымско-Черноморского региона [Електронний ресурс] / М. В. Козленко, Ю. В. Козленко // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. - 2016. - № 3. - С. 5-17 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gikkso_2016_3_2
| 18. |
Козленко М. В. Сопоставление тектонических элементов земной коры с нефтегазоперспективными структурами в Каркинитском прогибе [Електронний ресурс] / М. В. Козленко, Ю. В. Козленко // Доповіді Національної академії наук України. - 2017. - № 1. - С. 60-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2017_1_11 На основании анализа особенностей взаиморасположения тектонических элементов с месторождениями и непродуктивными участками сделано предположение о перспективности локальных структур осадочного чехла на наличие углеводородов. Определено, что для скоплений углеводородов необходимы близость к рифтогенам и приуроченность к разломам. В первую очередь привлекательными являются структуры, которые отвечают обоим критериям, во вторую - связанные с зонами рифтогенеза, но не обеспеченные тектоническими нарушениями.
| 19. |
Козленко Ю. В. Проверка адекватности представления скоростными моделями структуры земной коры пролива Брансфилда [Електронний ресурс] / Ю. В. Козленко, М. В. Козленко // Геологія і корисні копалини Світового океану. - 2018. - № 1. - С. 83-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gikkso_2018_1_6
| 20. |
Козленко Ю. В. Земная кора пролива Брансфилд между антарктическим полуостровом и островом Кинг-Джордж [Електронний ресурс] / Ю. В. Козленко, М. В. Козленко // Геологія і корисні копалини Світового океану. - 2019. - Т. 15, № 1. - С. 63-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gikkso_2019_15_1_7
| | |
|
|